Діалог з талановитими людьми

Бібліотека-філія №2 для дорослих 12 травня 2020


Бліц – опитування відомих людей м. Тернополя.

1.     Прізвище, ініціали.

Вовчанська Василина Василівна;

2.     Перша казка Вашого дитинства?

 «Лисиця і журавель».

3.     Як рано (в якому віці) почали писати самі?

 Перший свій вірш написала у п’ятому класі. Потім довго не писала (навчання, сім’я, робота…) та поезія, мов магніт притягувала мене. З 2014 року почала відвідувати літературні об’єднання при Тернопільській національній спілці письменників України. За цей час видала збірки «Фестини»(2015), «Кохайте жінку»(2017), «Сонячний дзвіночок» для дітей (2017), «На острівцях долонь» (2018), «Погар чорниць» проза (2019) та багато рецензійних статей (більше п’ятдесяти).

4.     Книга, яку Ви зараз читаєте?

«Без прикрашування» автор Богдан Мельничук.

5.     До якого твору повертаєтеся неодноразово, що перечитуєте? Читаю і неодноразово перечитую повість Івана Франка «Захар Беркут». Автор вустами свого героя закликає любити свою землю, дружно держатися купи і тоді жодна ворожа сила не побідить нас. Який глибокий філософський зміст вклав письменник у ці слова, які мають велику актуальну силу і сьогодні.

6.     Що легше: писати (творити) чи читати?

І творити, і читати потрібно душею. Творчість йде з глибини душі, що мов квітка виривається на поверхню. І в кожній пелюстці дивовижні почуття – біль, страждання, кохання, зрада, випробовування, розчарування. Читач мусить пройти через той шлях, яким пройшов автор, щоб зрозуміти мотив написання. Читати – теж мистецтво. Не можна заставити читача  читати те, що йому не до вподоби. У кожного свої смаки, інтереси, уподобання. Кожний автор знаходить свого читача, і кожний читач – автора.

7.     Що бракує сучасним бібліотекам? Який формат Ви би запропонували?

 Я побувала у багатьох бібліотеках міста Тернополя. Кожна з них – це витвір мистецтва. Всі бібліотекарі працюють творчо й натхненно, вкладаючи душу у свою професію. Організовують зустрічі зі справжніми фахівцями своєї справи, використовуючи різноманітні формати. Найкращий формат – вміння прокласти стежину до серця слухача.

8.     На Вашу думку, що переможе: книга у паперовому друці чи електронний варіант?

Сучасні технології досягнули апогею, хоча вдосконалення не має меж. Та все-таки мені більше імпонує паперова книжка. Тому, що паперова – це як живе спілкування, альтернативи якому я не бачу. Тримаючи книжку в руках, читач ніби веде діалог з нею, а гортаючи сторінки – торкається її єства. Електронний варіант – тіло без душі. Це суб’єктивна думка і я нікому її не нав’язую.

9.     Що порадите прочитати нашим читачам?

Читайте своє, любіть своє, популяризуйте своє, а якщо конкретно – читайте класику – вона вічна. Черпайте мудрість, наснагу і джерельну міць у Т. Шевченка, І.Франка, Л.Українки, Л.Костенко, В.Шкляра, В.Кравчука, Б.Мельничука і всіх тих, чиє Слово припало вам до душі.

10.   Над чим працюєте зараз?

Зараз пишу прозові твори. Готую нову збірку у співавторстві з Богданом Мельничуком.

 

Бонус для наших читачів: уривок власних улюблених творів, віршів тощо.

Райдуга на віях

Я тебе придумала сама,

Вимріяла в потаємних мріях,

Зникла у душі моїй зима,

Усміхнулась райдуга на віях.

Тиша журавлем гайнула в даль,

Дощ на склі малює твої очі,

У яких то радість, то печаль,

Що промовити мені щось хочуть:

Давні спогади полинних днів

Не кидай у вранішні світанки,

Позабудь химерні тіні снів,

Пий росу з нової філіжанки.

Мить спокуси вперто задуши,

Тіла не торкайся без любові,

Закохайся у глибінь душі –

Всесвіт засіяє у обнові.