Wake up! Або як перестати жити на автопілоті

Бібліотека-філія №5 для дітей 7 травня 2020


"Wake up!" - особлива методика американського лектора, бізнес-бітника Кріса Барез-Браун. Це - особливий спосіб переглянути життя та подивитися на світ іншими очима, покликаний допомогти нам відновити ясність і усвідомити, що ми - актори на малій сцені великого всесвітнього театру.


Це своєрідне  перезавантаження стане особливо корисним зараз - у час вимушеного карантину, коли так легко зневіритися у власних силах.

Киньте собі виклик. Не бітеся! У вас усе вийде!

Пишемо листа комусь, хто нам небайдужий.

Лист може бути про що завгодно, але має містити опис, чи згадку тої якості, яку ми цінуємо в людині, якій пишемо.

Не поспішайте.
Сьогодні так мало пишуть листів. Варто насолодитися цим процесом і зробити так, щоб кожне слово було важливим.

Пишучи листа, ми вповільнюємо плин часу. Фізично написання листів означає, що ми стали більш свідомими того, що пишемо. А коли заклеюємо конверт та несемо його на пошту, то надовго розтягуємо неймовірну насолоду.

Ці моменти - розкіш, та варті того, щоб їх повторювати.

Ми перевіряємо телефон всередньому 221 раз на день. 

Можемо спробувати провести цифрове очищення, аби навчитись керувати технікою, а не дозволити їй керувати нами. Зробити це можна двома способами.

Перший спосіб - вимкнути всі сповіщення на смартфоні (включно з електронною поштою, календарем та додатками).

Якщо ви готові піти далі, спробуйте не користуватись смартфоном (та іншою цифровою технікою) протягом чотирьох днів і перевірити, як почуватиметеся після цього. 

Спостерігаємо за сходом і заходом сонця.

Приготування чаю - найпростіша вправа для максимальної концентрації. Можемо приготувати чорний чай, цейлонський, чи зелений - неважливо. Головне - задоволення для ваших смакових рецепторів.

Залишайтеся у теперішньому. Зауважте, як підіймаєте горнятко, подивіться на власні ноги на підлозі, опустіть плечі та усміхніться. Скуштуйте трохи чаю. Пийте так, наче це ваше перше і останнє горнятко чаю. Прислухайтесь до власних відчуттів.
У всіх нас є історія, якою ми можемо поділитись. Це - розповідь про те, чому та як ми стали такими, якими ми є.
Наші історії мржуть давати нам свободу, або обмежувати. Їх важливість є більшою, ніж нам здається.
Час, коли ми обмірковуємо важливі моменти свого життя і ділимось ними з кимось, може навіть лікувати, надавати наснаги до життя.
Розповівши свою історію, ви зосередитесь на тому, що є дійсно важливим у житті.

Побудте трохи кимось іншим. Витратьте трохи часу на те, щоб подумати, ким хотіли б побути.
Це може бути вигаданий персонаж з фільму, книжки чи хтось з вашого минулого.
Уявіть собі життя цих персонажів. Як вони поводяться? Як рухаються? Що люблять їсти чи пити? Які їх улюблені фрази?

Наша ідентичність не є чимось фіксованим.Ми гнучкі стосовно того, хто ми і якими себе бачимо. Все ж часто почуваємось у власній шкурі як у клітці.

Бавлячись з різними ідентичностями, ми помітимо, що не звертали увагу на  свої певні особливості. Переносячи їх на передній план , ми зможемо почуватися сповненими життя і свідомими того, ким є насправді.