Тернопільська чудотворна ікона Божої Матері
Як птахи в негоду пташенят, покривають їх крилами,так і Ти, Пречиста, покрий Покровом святим своїм місто наше, країну і всіх людей своїх, рятуючи від бід і скорбот.
Одна з найбільших автентичних святинь українського православ’я.
Зцілює та дає родинний затишок; від різних недуг та хвороб; епілепсії, сліпоти.
Перебуваючи в Тернополі, зайдіть в парафіяльну церкву Різдва Христового, що в народі ще називають Середньою. Там ви і зможете побачити й прикластися до чудотворного образа.
Люди вірять, що коли на тиждень у храмі Різдва Христового залишити речі,а потім їх одягнути, то Богородиця обов"язково змилосердиться й ощасливить даром зцілення. Крім цього, до Богородиці звертаються незаміжні дівчата, які хочуть створити сім"ю.
Ікона перебувала у віруючій міщанській родині Василя Маркевича, який жив поруч із церквою Воздвиження Чесного Хреста, що височіє над тернопільським ставом.
Це в його домі під час Великого посту 1730 року Матір Божа “Одигітрія.” (з грецької — “покровителька в дорозі”) почала лити сльози. Зворушені дивом Маркевичі сповістили про це священикові. Незабаром отець зі свідками підтвердили правдивість чуда.
До такого ж висновку дійшла і духовна комісія, яку прислав києво-галицький митрополит Афанасій (Шептицький). У спеціальному декреті вказувалося, що сльози на іконі Матері Божої не є природного походження. Митрополит Афанасій проголосив образ чудотворним.
15 липня 1730 року ікону величним хресним ходом перенесли з дому Маркевича до церкви Воздвиження Чесного Хреста. Численні дари подяки, поміщені поруч з іконою, і нині свідчать про чудесні зцілення, які відбувалися за посередництва чудотворного образу.
В храмі над ставом ікона зберігалася аж до Першої світової війни, в роки військової розрухи її для безпеки перенесли з тодішньої околиці до центру — в парафіяльну церкву Різдва Христового. Після війни священик цієї церкви отець Володимир Громницький, повернувшись із російського полону, в знак подяки, прикрасив ікону Богородиці срібною ризою.
О,Світу Заступнице, Царице Неба і Землі, безустанно наша Молитовнице,чи є таке місце, де б не проявлялася милість Твоя. До Тебе взивали батьки наші і були почуті, на Тебе покладали і не були осоромлені. Не відвертайся від нас, грішних та немічних, щоб перед святою чудотворною іконою, наболівшим серцем приклонивши, молитви гарячі возносимо, оспівуючи дивні знамена Твої у Тернополі явлені. Благаємо, Милосердна Мати, будь і надалі повсякчасною нашою, Хоронителькою. Як птахи в негоду пташенят, покривають їх крилами, так і Ти, Пречиста, покрий Покровом святим своїм місто наше, країну і всіх людей своїх, рятуючи від бід і скорбот. Амінь.
